Я напишу книгу
АННА СТОУН
Я напишу книгу про нас. Напишу про страхи та печалі. Я напишу книгу про нас. Й про те, про що ми мовчали. Я напишу книгу про нас Й про те, як тобі збрехала. Мені мало мене. Так мало зосталося сили. Мені так мало мене. Лиш крик знов від болі. Мені так мало тебе. Так мало світанків. Мені так мало тебе. Так мало тих повідомлень зранку. Мені так боляче було, Від слів та абзаців. Тому, так сталось,... серце моє Вже давно забула, як це кохати.
2024-08-20 05:48:06
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олексій Коваль
Дуже гарно і емоційно вийшло!!😭
Відповісти
2024-08-29 03:58:09
1
АННА СТОУН
@Олексій Коваль дякую)
Відповісти
2024-08-29 03:58:52
1
Інші вірші поета
Скажи "обіймаю" Найкраща версія Крила Я кажу тобі щиро...
Інші поети
kply
@kply
Jason Fairhurst Wall
@forever_is_always_now
Anna Sparrows
@birdwithword
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
46
8
3567
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1155