Моя Війна

Аня Мінова

Біль та страх 41ого, Відголоски якого уже забули. Мир посилився у серці кожного Мир, який предки кров'ю здобули. І тут зранку 22-гого, Числа так 24-того лютого.. Будильник заграв.. Нажаль воєнний.. Перервавши порядок денний.. А ще недавно, року як 14-того.. Писала малою вірші про АТО.. І років вже начепто 8 як , Воювали на сході.. Питаєш за що? За те що зараз порушено ворогом. За те що вже пропахнуто порохом. За сон матері, дружини та дочки, Що зараз у гарячих точках... Під гулом воєнних літаків, Щоб спали наші любі й дорогі.. Щоб не знищили нашу Націю! І те, — що здобуто працею! І ця Війна стосується кожного! Вона не помилує жодного... Автор: Аня Мінова

2022-02-28 13:06:26

Інші вірші поета

Но Ти знаєш Мам? Почуття Вона

Інші поети

Imperfectone

@bulletproof

Олексій Мельничук

@Alekzzz

Inked Disaster

@inkeddisaster

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3146

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6993