Моя Війна
Аня Мінова
Біль та страх 41ого, Відголоски якого уже забули. Мир посилився у серці кожного Мир, який предки кров'ю здобули. І тут зранку 22-гого, Числа так 24-того лютого.. Будильник заграв.. Нажаль воєнний.. Перервавши порядок денний.. А ще недавно, року як 14-того.. Писала малою вірші про АТО.. І років вже начепто 8 як , Воювали на сході.. Питаєш за що? За те що зараз порушено ворогом. За те що вже пропахнуто порохом. За сон матері, дружини та дочки, Що зараз у гарячих точках... Під гулом воєнних літаків, Щоб спали наші любі й дорогі.. Щоб не знищили нашу Націю! І те, — що здобуто працею! І ця Війна стосується кожного! Вона не помилує жодного... Автор: Аня Мінова
2022-02-28 13:06:26
6
0
Інші вірші поета
Дурна Но Ти знаєш Мам? Тобі
Інші поети
Thomas Agud
@thomasagud
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14776
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972