Дурна
Аня Мінова
(18+)
Ненавистно житиму віки. Леліячи жадібну втіху. Спущу до низу повіки.. Закрию вуха руками двома.. Адже все життя моє - муки.. Проживаю його я дарма.. Валяючись в полотні скуки Стаю все дурніших дурна.. Ховаючи тіло у скруті.. І сердце від любові хова.. Складу ж я жадібно руки.. Спитавши себе: "Чи Дарма?..." Шалені забуду всі втіхи.. Спогади знищу сама.. Згадаю, що ми ще всі діти.. Не руйнуймо життя ми дарма! Автор: Мінова А.Л.
2020-05-07 18:07:41
6
0
Інші вірші поета
Но Вона Моя Війна Ти знаєш Мам?
Інші поети
alia gala
@galaalia
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3236
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12994