Дурна
Аня Мінова
(18+)
Ненавистно житиму віки. Леліячи жадібну втіху. Спущу до низу повіки.. Закрию вуха руками двома.. Адже все життя моє - муки.. Проживаю його я дарма.. Валяючись в полотні скуки Стаю все дурніших дурна.. Ховаючи тіло у скруті.. І сердце від любові хова.. Складу ж я жадібно руки.. Спитавши себе: "Чи Дарма?..." Шалені забуду всі втіхи.. Спогади знищу сама.. Згадаю, що ми ще всі діти.. Не руйнуймо життя ми дарма! Автор: Мінова А.Л.
2020-05-07 18:07:41
6
0
Інші вірші поета
Вона Ти знаєш Мам? Тобі Но
Інші поети
jiminshyim
@jiminshyim
Sallma890
@Sallma890
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3629
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2187