Ти знаєш Мам?
Ти знаєш Мам, я по ночам також пишу вірші... Та всі проблеми в них виливаю. Моєї цілісні обломки там душі, В строки ті, помаленьку я вшиваю Та ще у серці там надія тліє, Яка його ніяк не покидає. Що може хтось мене все ж зрозуміє. Та в серці тому рани залатає Скажи мені мамусю, от чому, Мене на всіх не вистачає? Скоріще всього все тому, Що грані душенька не має... І знявши всю ту політурку з себе – Здійму я руки, високо до неба. Де вислухає лишень Бог мене. Адже комусь за нас молитись треба. І не питай, чому я плакати почну. І лишніх слів напевне тут не треба. Адже пустивши ту гірку сльозу, Скажу тобі, що плакала за тебе.❤ Автор: Мінова А.Л.
2020-05-08 19:19:09
5
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5843
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13293