Ти знаєш Мам?
Ти знаєш Мам, я по ночам також пишу вірші... Та всі проблеми в них виливаю. Моєї цілісні обломки там душі, В строки ті, помаленьку я вшиваю Та ще у серці там надія тліє, Яка його ніяк не покидає. Що може хтось мене все ж зрозуміє. Та в серці тому рани залатає Скажи мені мамусю, от чому, Мене на всіх не вистачає? Скоріще всього все тому, Що грані душенька не має... І знявши всю ту політурку з себе – Здійму я руки, високо до неба. Де вислухає лишень Бог мене. Адже комусь за нас молитись треба. І не питай, чому я плакати почну. І лишніх слів напевне тут не треба. Адже пустивши ту гірку сльозу, Скажу тобі, що плакала за тебе.❤ Автор: Мінова А.Л.
2020-05-08 19:19:09
5
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2177
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3133