Сонячний промінь
Я бачу раптово з'явилося сонце,
І день вже, насправді, не дуже й поганий.
Мені те проміння замінює соціум,
І птахом у небі сміється коханий.
Було дуже тяжко носити, як камінь,
Минулих років небувалі часи.
Але я се знаю — мене покохає,
Торкаючись ніг, краплинка роси.
І хай-нехай лають десь посеред гаю
Скажені від болю недобрії пси.
Вони теж втрачали надію і мають
Заслужене право кричати щосил.
*
*
*
Та я пам'ятаю, і я точно вірю,
Як тяжко буває самому іти.
Але проти жалю та заради мрії
Ти зможеш раптово те сонце знайти.
2022-12-18 17:25:24
9
4