Сонячний промінь
Аррія Торо
Я бачу раптово з'явилося сонце, І день вже, насправді, не дуже й поганий. Мені те проміння замінює соціум, І птахом у небі сміється коханий. Було дуже тяжко носити, як камінь, Минулих років небувалі часи. Але я се знаю — мене покохає, Торкаючись ніг, краплинка роси. І хай-нехай лають десь посеред гаю Скажені від болю недобрії пси. Вони теж втрачали надію і мають Заслужене право кричати щосил. * * * Та я пам'ятаю, і я точно вірю, Як тяжко буває самому іти. Але проти жалю та заради мрії Ти зможеш раптово те сонце знайти.
2022-12-18 17:25:24
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Аррія Торо
@Тигриця дякую!
Відповісти
2022-12-18 17:29:40
1
Воланд Дарсі
Гарний лейтмотив
Відповісти
2022-12-18 18:22:41
Подобається
Лео Лея
Мотивуюче👍
Відповісти
2022-12-18 19:35:32
Подобається
Інші категорії
Для дітей Сумні вірші Історичні Любовні Ода Пейзажні
Інші поети
King Dante
@grotesquecreature
Apaylia
@Apaylia
kamilionus_
@kamilionus_
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2317
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1856