кров.
кохана Валері
(18+)
вона врешті-решт влаштувала побачення. сама собі, з келихом червоного напівсолодкого, кольору венозної крові з думками про його чарівний голос та ніжні дотики.. попередньо приготувавши собі улюблений японський десерт дайфуку вона увімкнула новий серіал. відпочинок. схоже, вона вже й забула про значення цього слова, але.. це все зміниться, справді. думаю, варто лише зачекати і все знову буде чудово. вони напишуть разом вірш, точно не останній, але тепер, в обіймах один одного. вони впораються. безсумнівно.
2024-01-07 22:09:53
0
0
Інші вірші поета
яд для коханок число сім.. мертві комарі..? якщо на колінах..
Інші поети
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Red
@R_e_d_
SIEGFRIEDA KONESKI
@siegfrieda_koneski
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9097
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2231