я пишу далі, а ти..?
між нами стіна, певно, залізобетонна, купа заплутаних днів та думок, певно, вже тонна. можливо, було б інакше, якби ми жили в домі напроти, але все ж, я пишу далі, ти не проти? кожен вечір думок стає болючо самотнім, години змінюють ночі, а діалог.. залишається все ще порожнім.. я пишу, хоч і знаю, що відповідь буде лиш раз на декілька днів, не здаюсь, лише у снах потрапляю в твій Львів.. сни з тобою порятунок від цих страшних снів, все що я хочу, почути знову твій милий спів.
2024-01-16 21:57:55
1
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2617
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2223