я пишу далі, а ти..?
між нами стіна, певно, залізобетонна, купа заплутаних днів та думок, певно, вже тонна. можливо, було б інакше, якби ми жили в домі напроти, але все ж, я пишу далі, ти не проти? кожен вечір думок стає болючо самотнім, години змінюють ночі, а діалог.. залишається все ще порожнім.. я пишу, хоч і знаю, що відповідь буде лиш раз на декілька днів, не здаюсь, лише у снах потрапляю в твій Львів.. сни з тобою порятунок від цих страшних снів, все що я хочу, почути знову твій милий спів.
2024-01-16 21:57:55
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6296
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2363