окремо я, і окремо ти..?
кохана Валері
уявляєш? ти досі живеш у моєму розтопленому серці.. і тепер лише сльози замерзають на блідому лиці. мерці.. всі інші люди для мене вже просто ходячі мерці.. і ти, досі причина моїх ненавистних сліз, та сподіваюсь, не назавжди. завжди? дивлячись в очі, говорили, що будемо разом завжди. зажди.. чому ж з нас, залишились лише окремо я, і окремо ти? розкажи! прошу, як від думок про тебе втекти? сподіваюсь, ти не рятуєшся іншою від самоти.. пережди.. я не хочу чекати і вірити, що все це й справді кінець.. забудь про кляті принципи, хай їм грець! я прошу тебе, обійми мене при зустрічі і забудь про все накінець..
2024-01-07 21:37:25
0
0
Інші вірші поета
щось між раєм та пеклом ким я є для тебе..? Люцифер.. випробування..?
Інші поети
Helen Roo
@Helen_Roo
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3511
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5696