Наказ донечці
Коли тебе не чують, не кричи, Доводити комусь — немає сенсу. Мовчання, наче мудрості ключи, Найкращі зробить в карму твою внески. Забудь про всіх та й ще про все земне, Навіщо так усим цим перейматись? Я все пройшла, всьому навчу тебе, Одне запам'ятай, в душі є вартість. Ти виростеш, наробиш помилок, Бо житимеш колись вже самостійно, Ніколи не журись, існує Бог, Він поруч все життя, Він ходить тінню. Чини добро, воно керує всім, За кожен вчинок трапиться розплата. Добра для добрих більшає у дім, А кривдникам лише біди багато. Якщо у спину вдарили ножем, Не треба помсти, всесвіт сам помститься. Якщо побачиш кішку під дощем, Це точно знак, врятуй ту милу кицю. І мамою колись ти станеш теж, Дружиною, бабусею, можливо. Кохай свою родину ти без меж, Я хочу, щоб ніколи не тужила. Пройди свій шлях ти гідно, без страхів, Тримайся, доню, я завжди тримаю. Хай сяють вчинки сяйвами душі, Ти зможеш, моя дівчинко, я знаю.
2022-11-23 06:47:04
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Микола Мотрюк
А Божа любов - це взагалі щось трансцендентне, щось поза межею нашого сприйняття...
Відповісти
2022-11-23 08:56:17
1
Ашанія
@Микола Мотрюк все вірно, є в нас прихісток з обох сторін, хай буде всім підтримкою
Відповісти
2022-11-26 18:00:46
1
Ашанія
дякую, Олю 🤗
Відповісти
2022-11-26 18:00:56
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1037
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2368