Сині Береги
В безодні вод покірно стогне місяць мій, Морська глазур вдягає всі міста у вогні. Злилися з хвилей пам'ять і печаль моя І знову я, знову я одна… Здавалося, що в казці ти мене впізнав, Прагнучи вершин, мене одну шукав. Але дурні надії доля забрала, А я одна, досі я одна. Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Я вірила тобі, жила твоїми снами, Щодня я йшла за мрією знов ланцюгами, Ти несподівано з мого звернув шляху, Прошепотів, шепотів «Я йду..." Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Життя тривало і ще так багато спроб Іскрилось і тьмяніло  серце знов його, Як боляче б не було мені, все одно,   Вірю я, вірю я у в любов. Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Відео: https://youtu.be/gyQavbYE45s?si=SkojiPMdoHkLk_ks
2024-05-04 20:32:08
4
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4776
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13280