Сині Береги
В безодні вод покірно стогне місяць мій, Морська глазур вдягає всі міста у вогні. Злилися з хвилей пам'ять і печаль моя І знову я, знову я одна… Здавалося, що в казці ти мене впізнав, Прагнучи вершин, мене одну шукав. Але дурні надії доля забрала, А я одна, досі я одна. Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Я вірила тобі, жила твоїми снами, Щодня я йшла за мрією знов ланцюгами, Ти несподівано з мого звернув шляху, Прошепотів, шепотів «Я йду..." Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Життя тривало і ще так багато спроб Іскрилось і тьмяніло  серце знов його, Як боляче б не було мені, все одно,   Вірю я, вірю я у в любов. Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Відео: https://youtu.be/gyQavbYE45s?si=SkojiPMdoHkLk_ks
2024-05-04 20:32:08
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1969
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4964