ВІДГОЛОСКИ
Вірші - це просто відголоски,  Це тіні справжнього життя,  Мої з думками переписки І шлях до свого майбуття. Відголоски - просто миті  Від якихось тих подій,  Котрі часом ще не змиті  І не втратили надій... В них є і біль, що не зникає, І тихий трепет добрих слів, І все, що серце пам’ятає І поміж буднів й поміж снів. Вірші — це наче пташки в небі, Вони несуть мої думки За небокрай в високі скелі, Куди не знала як прийти. В рядках віршів все оживає, Творить схвильована душа. Вона рядками промовляє Коханням сповнені слова. І ці слова - не випадковість, Й не випадковий їх політ, Вони єднають невідомість, Життя і душу, й цілий світ.
2022-09-30 08:24:46
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13556
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6495