Віднеси мене
В безодні вод покірно стогне місяць мій, Морська глазур вдягає всі міста в вогні. Злилися з хвилей пам'ять і печаль моя І знову я, знову я одна… Здавалося, що в казці ти мене впізнав, Прагнучи вершин, мене одну шукав. Але дурні надії доля забрала, А я одна, досі я одна. Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Я вірила тобі, жила твоїми снами, Щодня я йшла за мрією знов ланцюгами, Ти несподівано з мого звернув шляху, Прошепотів, шепотів «Я йду..." Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Життя тривало і ще так багато спроб Іскрилось і тьмяніло  серце знов його, Як боляче б не було мені, все одно,   Вірю я, вірю я у в любов. Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він.
2022-10-16 06:30:39
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ашаннiя
Відповісти
2022-10-17 08:39:15
Подобається
Роман Тихий
@Ашаннiя Цікаво було б почути...
Відповісти
2022-10-17 16:07:25
1
Ашаннiя
@Роман Тихий я запишу на вихідних, обов'язково поділюся
Відповісти
2022-10-17 16:38:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3034
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4063