Віднеси мене
В безодні вод покірно стогне місяць мій, Морська глазур вдягає всі міста в вогні. Злилися з хвилей пам'ять і печаль моя І знову я, знову я одна… Здавалося, що в казці ти мене впізнав, Прагнучи вершин, мене одну шукав. Але дурні надії доля забрала, А я одна, досі я одна. Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Я вірила тобі, жила твоїми снами, Щодня я йшла за мрією знов ланцюгами, Ти несподівано з мого звернув шляху, Прошепотів, шепотів «Я йду..." Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він. Життя тривало і ще так багато спроб Іскрилось і тьмяніло  серце знов його, Як боляче б не було мені, все одно,   Вірю я, вірю я у в любов. Віднеси мене До минулого, любов, В ті сині береги, Де знов чекає він.
2022-10-16 06:30:39
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Ашаннiя
Відповісти
2022-10-17 08:39:15
Подобається
Роман Тихий
@Ашаннiя Цікаво було б почути...
Відповісти
2022-10-17 16:07:25
1
Ашаннiя
@Роман Тихий я запишу на вихідних, обов'язково поділюся
Відповісти
2022-10-17 16:38:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10616
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3487