Намисто
Мрiї про тебе я знов одягаю,  Наче намисто цiннiше.  I Знову… I знову я Небо благаю,  Щоб бути з тобою скорiше.  Назавжди в тобi хочу я заблукати,  Неначе в жаданому снi.  Я буду чекати…  Я буду чекати на тебе й обiйма твоi… Кроки чиїсь за дверима я чую, Нi, це не ти… Помиляюсь…  Знову сумую, ще бльше сумую,  Тебе, як нiкого, кохаю…  Я бiльше не хочу розлуки з тобою,  Бо щастя моє в тобi.  Серце забути тебе не дозволить,  Я маю сказати тобi… Я бачу в посмiшцi твоiй  Життя всесильний круговiй…  Я бачу в лагiдних руках  Все те, що я кохаю так.  Вже твої очi не сумнi,  Вони назавжди вже мої…  Я знаю, ти – вогонь думок,  Найяскравiша iз зiрок…
2022-10-19 07:47:02
8
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ашаннiя
дякую від душі, Олю 🙏
Відповісти
2022-10-23 06:49:09
Подобається
Сандра Мей
Це просто , щось неймовірне🤩
Відповісти
2022-10-27 16:46:49
1
Ашаннiя
@Сандра Мей дякую за увагу, Сандро🤗
Відповісти
2022-10-27 17:28:13
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2738
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11125