Я загоїлась, як та рана
Я загоїлась, як та рана, Що стікала дощами сліз, Знов , як вогнище, я палала, Тільки бачила той свій ліс. Ліс, що став тепер оберігом, Ліс, що завжди мене приймав І в своїх чарівних обіймах Рятував мене, рятував. Будував він свої дерева Поміж тих льодяних озер, А для щастя чого ще треба? Я сховаюсь на дні печер. Знов закохуюсь, я закохуюсь В цей чарівний Душевний ліс. І відштовхуюсь, знов відштовхуюсь Від диявола, що проріс. Я загоїлась, як та рана, Я боліла і не знайшла Вірних ліків, лише оману, Тільки потім я ліс знайшла... *** Озвучка - https://youtu.be/1O-zUMDNvHQ?si=aUAF7_qiSV5uQeyY
2022-09-30 09:03:19
3
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2849
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8887