Я загоїлась, як та рана
Тата Ашаннiя
Я загоїлась, як та рана, Що стікала дощами сліз, Знов , як вогнище, я палала, Тільки бачила той свій ліс. Ліс, що став тепер оберігом, Ліс, що завжди мене приймав І в своїх чарівних обіймах Рятував мене, рятував. Будував він свої дерева Поміж тих льодяних озер, А для щастя чого ще треба? Я сховаюсь на дні печер. Знов закохуюсь, я закохуюсь В цей чарівний Душевний ліс. І відштовхуюсь, знов відштовхуюсь Від диявола, що проріс. Я загоїлась, як та рана, Я боліла і не знайшла Вірних ліків, лише оману, Тільки потім я ліс знайшла... *** Озвучка - https://youtu.be/1O-zUMDNvHQ?si=aUAF7_qiSV5uQeyY
2022-09-30 09:03:19
3
0
Інші вірші поета
Наказ донечці Вершина Злітай Твоє волосся пахне осінню
Інші поети
Mira
@mira_sama
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12009
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2077