Я загоїлась, як та рана
Я загоїлась, як та рана, Що стікала дощами сліз, Знов , як вогнище, я палала, Тільки бачила той свій ліс. Ліс, що став тепер оберігом, Ліс, що завжди мене приймав І в своїх чарівних обіймах Рятував мене, рятував. Будував він свої дерева Поміж тих льодяних озер, А для щастя чого ще треба? Я сховаюсь на дні печер. Знов закохуюсь, я закохуюсь В цей чарівний Душевний ліс. І відштовхуюсь, знов відштовхуюсь Від диявола, що проріс. Я загоїлась, як та рана, Я боліла і не знайшла Вірних ліків, лише оману, Тільки потім я ліс знайшла... *** Озвучка - https://youtu.be/1O-zUMDNvHQ?si=aUAF7_qiSV5uQeyY
2022-09-30 09:03:19
3
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5109
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2646