Чиж ти не казала це Сама?
Тиж сама казала так емоціями бурля "Навіть як щоб він був єдиним як щоб всі в миг пропалиб яб все рівно нізащо його не обралаб занадто вже він пихатий" Хтож за язик тебе тянув ? Чи не сказала ти це на емоціях чи справді мала це в виду ? Хтож знав що в таких ненависних тобі руках ти будеш засинати по ночах, Хтож знав що в тих образливих руках скільки ніжності ховалось а його гострі як лезо уста які до цього тількт різати могли виявляється слова слаще за мед ізвергать могли, Ті кричащі голоса здається вже не стихнуть в голові твоїй, як ті болючі осколки що впилися тобі в душу рвучи її з нутрі болюче і здавалось що він також мавби сум твій розділити та не може він занадто вже по різному ви горе тушите своє, його мозок не зупиняється не згадає все мчить і мчить кудись не зупиняючись щоб згадки ці болючи заглушить і тебе з собою взяв мов сам казав він "Я відвик від цього одиночества не можу бути я один прошу пішли зі мною" казав він руку простягаючі тобі, бери її та не горди.
2024-12-03 09:12:04
0
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2715
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1756