"Містичний Вальс"
"Віолета-Рей"
(18+)
В темряві вулиць, де тіні грають, Мафіозі в суворі закони ткають. Зорі свідками в небесній віддаль, Сяють, як світла, в безмежній зловісній долі. Де вогник гранат, там владарює тьма, Місто спить, мафія вже прокинулась. Долари літають, як пернаті птахи, Обітниці зламані, кров на руках. Світ великий, де кожен шепоче, Мафійні сім'ї ткають павутини. Картковий стіл, де торгують владою, І в кулуарах літні таємниці старі. Вулиці розповідають свою історію, Там, де корони несе кожен крок. Мафія, мов тінь, де чути слово "почекай", На шляху кожного — свій вечірній рок. Під пальто гучать кроки замаскованих, Летять погляди, як світлі стріли. Мафійні казки вкриваються таємницями, Де кожен вибір — це шлях без обману. Так триває поема, де кожен момент, Мафійні діла відлітають в туман. Серце міста б'ється в ритмі кримінальному, Тиша вулиць — це злочинний їхній бал.
2024-01-05 20:25:24
3
0
Інші вірші поета
"Барвиста Симфонія Квіток" "Зима" Кров на Снігу "Квітучі Лаванди"
Інші поети
rosbyta_chasha
@rosbyta_chasha
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
129
26
4494
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1010