"Барвиста Симфонія Квіток"
У саду життя квітне жінка,
Крізь вітражі часу весняна врода.
Її серце – садок, де цвіте мудрість,
І в очах її відбито світле завтра.
Квіти волоссям, витканими в сплетіння,
Обійми теплі, наче промінь сонця.
Її душа – як птах, що вольовано вільний,
Летючий високо, в небесній відгомоні.
В руках у неї долоні долати вічність,
А в кроці легкість квітучого танцю.
Жінка в квітах – таємниця космосу,
Де відгуки кохання – найніжніші шепітні слова.
Серце її – сакральний сад в епоху вічності,
Що розцвітає в миті життєвого розмаїття.
Трепетно збуджує простір любові і щастя.
2024-01-05 13:44:26
3
0