"Соната Темряви"
У вулицях міста, де світло гасне, Сліпий детектив в нічі несе власне. Очі його — чорне дзеркало сутінок, Серце — свіча, що палає в крайніх кутках. Сліди йому в серці, не в очах відбиті, Він читає тайемниці в шепіті вітру. Сліпий детектив, кожна тінь — загадка, Розгадує сюжети в танці відлунь ночі. Місто, що спить, а він тихо блукає, Як ластівка в безмежному небі. В обличчях темряви вирази він чує, Слова — перлини в невидимих струнах. Серед відгомонів пульсуючого життя Він чує більше, ніж здатен вловити зір. Сліпий детектив, де істина не таємниця, Лише тонка мить великого вирішення. Руки вміють розгадати сліди вночі, Там, де виткані сюжети долі. Сліпий детектив, в нього мудрість темряви, Вірші кожного дня — це камені в його стежині. Так він триває свою віршовану путь, Де кожен рядок — це нова загадка. Сліпий детектив, майстер своєї історії, Сліди його думок — світлі відлуння темряви.
2024-01-05 21:11:08
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4510
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5437