"Лісова Мудрість Лисичих Сердець"
У лісі хитрість плете витоки свої, Лисички в очах — вогняне весілля. Ховають в нічному вітрі свої таємниці, Легкі на лапках, мов думка весняна. Таємничі вони, мов книга старовинна, Лісовими стежками йдуть з хижою мудрістю. У їхній душі грає вогник сивої нічі, І вітрила вухаті, як крила валькірій. Їхні очі — це тайна лісових ночей, Де тіні виткують мрії на срібних нитках. Зірки у вухах їхніх — світіння солов'їних, Серце лисичаче — в метеликах весняних. Лисиці — вірні хранительки лісового світу, Витканого з трав, аромату та пісень. Та їхня хитрість — це чарівний клубок, Де мудрість і грають, як весняні квіти в саду. Лисиці, мов магії втілення, Таємниче пливуть серед зелених трав. Їхній шепіт — це розмова зі стародавністю, Де лісовий вірш тече, наче струмок весняний. Не могла не написати вірша про лисиць просто обожнюю їх 💗
2024-01-05 13:36:39
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2177
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4848