"Лісова Мудрість Лисичих Сердець"
У лісі хитрість плете витоки свої, Лисички в очах — вогняне весілля. Ховають в нічному вітрі свої таємниці, Легкі на лапках, мов думка весняна. Таємничі вони, мов книга старовинна, Лісовими стежками йдуть з хижою мудрістю. У їхній душі грає вогник сивої нічі, І вітрила вухаті, як крила валькірій. Їхні очі — це тайна лісових ночей, Де тіні виткують мрії на срібних нитках. Зірки у вухах їхніх — світіння солов'їних, Серце лисичаче — в метеликах весняних. Лисиці — вірні хранительки лісового світу, Витканого з трав, аромату та пісень. Та їхня хитрість — це чарівний клубок, Де мудрість і грають, як весняні квіти в саду. Лисиці, мов магії втілення, Таємниче пливуть серед зелених трав. Їхній шепіт — це розмова зі стародавністю, Де лісовий вірш тече, наче струмок весняний. Не могла не написати вірша про лисиць просто обожнюю їх 💗
2024-01-05 13:36:39
3
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2679
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2424