"Лісова Мудрість Лисичих Сердець"
У лісі хитрість плете витоки свої, Лисички в очах — вогняне весілля. Ховають в нічному вітрі свої таємниці, Легкі на лапках, мов думка весняна. Таємничі вони, мов книга старовинна, Лісовими стежками йдуть з хижою мудрістю. У їхній душі грає вогник сивої нічі, І вітрила вухаті, як крила валькірій. Їхні очі — це тайна лісових ночей, Де тіні виткують мрії на срібних нитках. Зірки у вухах їхніх — світіння солов'їних, Серце лисичаче — в метеликах весняних. Лисиці — вірні хранительки лісового світу, Витканого з трав, аромату та пісень. Та їхня хитрість — це чарівний клубок, Де мудрість і грають, як весняні квіти в саду. Лисиці, мов магії втілення, Таємниче пливуть серед зелених трав. Їхній шепіт — це розмова зі стародавністю, Де лісовий вірш тече, наче струмок весняний. Не могла не написати вірша про лисиць просто обожнюю їх 💗
2024-01-05 13:36:39
3
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1290
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1587