Люблю себе за те, що я люблю
Люблю себе за те, що я люблю За те, що вмію бачити прекрасне. Люблю себе за те що я люблю. За те, що вмію цінувати, власне. Люблю себе за очі, ніс і губи. Люблю за світло-русеє волосся. Вмію бачити, слухати, чути. В годину негоди, і в радості мить. Бо у світі так повелося. Люблю себе, бо я така одна. В самої себе і у цілім світі. Люблю діставшися до дна За мить летіти в верховітті. Люблю за крила, що дала сама собі. За ту підтримку, ніжність і турботу. Проведену у часі над собою, Люблю за цю роботу.
2019-07-26 22:06:47
6
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2441
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2596