Люблю себе за те, що я люблю
Люблю себе за те, що я люблю За те, що вмію бачити прекрасне. Люблю себе за те що я люблю. За те, що вмію цінувати, власне. Люблю себе за очі, ніс і губи. Люблю за світло-русеє волосся. Вмію бачити, слухати, чути. В годину негоди, і в радості мить. Бо у світі так повелося. Люблю себе, бо я така одна. В самої себе і у цілім світі. Люблю діставшися до дна За мить летіти в верховітті. Люблю за крила, що дала сама собі. За ту підтримку, ніжність і турботу. Проведену у часі над собою, Люблю за цю роботу.
2019-07-26 22:06:47
6
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12634
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13420