Шаленію, божеволію, втрачаю тяму

Серце Мрійниці

Шаленію, божеволію, втрачаю тяму. Несамовито так тебе люблю. Для тебе завжди буду твоя "пані". Як буде сумно обійму і пригорну. Ти мій вітрильник, мій маяк, ти моє світло. Душа моя з твоєю поплелась. І кожен день з тобою моє серце квітло І кожен день без тебе в'яла, не цвіла. Шаленію, божеволію, втрачаю тяму. Проводжу поглядом захід. Кохаю тебе до нестями . Заходжу у двері з написом "схід", ти заходиш у двері під написом"exit".

2019-08-20 12:56:01

Інші вірші поета

Д Наша казка Ти мій серпень Люблю себе за те, що я люблю

Інші поети

Діана Кирилів

@diana_kiriliv

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Roi De Libertad

@Hikari_4002

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1844

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1152