حجرية الإحساس
تلك الخطابات الكسولة بيننا خير لها.. خير لها.. أن تقطعا إن كانت الكلمات عندك سخرة لا تكتبي فالحب ليس تبرعاً أنا أرفض الإحسان من يد خالقي قد يأخذ الإحسان شكلاً مفجعاً إني لأقرا ما كتبت فلا أرى إلا البرودة .. والصقيع المفزعا عفوية كوني.. وإلا فأسكتي فلقد مللت حديثك المتميعا ** حجرية الإحساس لن تتغيري إني أخاطب ميتا لن يسمعا ما أسخف الأعذار تبتدعينها لو كان يمكنني بها أن أقنعا سنة مضت وأنا وراء ستائري أستنظر الصيف الذي لن يرجعا كل الذي عندي رسائل أربع بقيت كما جاءت رسائل أربع هذا بريد، أم فتات عواطف؟ إني خدعت ولن أعود فأخدعا ** يا أكسل إمراة تخط رسالة يا أيتها الوهم الذي ما أشبعا أنا من هواك ومن بريدك متعب وأريد أن أنسى عذابكما معا لا تتعبي يدك الرقيقة، انني أخشىعلى البللور أن يتوجعا إني أريحك من عناء رسائل كانت نفاقا كلها .. وتصنعاً الحرف في قلبي نزيف دائم والحرف عندك ما تعدى أصبعا
2020-08-01 11:32:43
6
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2502
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2601