٠٠
طردوني من العمل وقالوا: اذهب واعمل عند الله وها أنا يا رب محمد إبراهيم القليني أربعة وثلاثون عاما متزوج وأعول طفلين وأرغب في العمل لديك.. ⠀ أنا أجيد الكثير من المهارات كالطبخ مثلا.. لذلك يمكنني أن أعمل لديك طباخا أقطف نجمتين وأعجنهما جيدا وأضيف إليهما ماء سحابة عذبة ⠀ ثم إنني صبور جدا ويمكنني الانتظار حتى تطلع الشمس وتقوم بتسوية العجين. سأحمل الطعام بنفسي وأطوف على الفقراء الذين ناموا بلا عشاء وأضع الكثير منه على وسائدهم المبقعة بالخيبات ⠀ قبل طردي كنت أحمل البضائع وأنقلها إلى المخازن الواسعة فلماذا لا توظفني لديك شيالا؟ سوف أحمل السحب على كتفي وأظلل بها رؤوس الأرامل اللواتي يبعن الخضار في شوارع مدينتنا.. أنا قوي يا الله يمكنني أن أحمل جبلا عظيما لأثبت به قلب امرأة غرق ولدها وهو يحاول الوصول إلى أحلامه التي تنتظره على الجانب الآخر من البحر. ثم إنني أجيد التفاوض ولدي مهارة عقد الصفقات مما يؤهلني لاقناع الشيطان بأن يكفر عن ذنبه ويسجد لك.. ربما بهذا يدخل كل البشر الجنة.. ⠀ أنا أخاف من النار منذ أن احترق قلب أبي وهو يبحث عن رغيف لطفله الجائع.. أطعموني بعدها آلاف الأرغفة لكني مازلت جائعا يا الله. في الأعياد ⠀ أنفخ (البلالين) لطفلي فهل يؤهلني ذلك للعمل لديك كنافخ بوق؟ سأكون رقيقا جدا وسأنفخ ببطء ولن أرهب الموتى إذ يقومون مع النفخ.. بل ربما أستبدل الناي بالبوق وأعزف لهم ألحانا مبهجة ⠀ آه.. نسيت أن أخبرك أنا أجيد الكتابة وأفكر في أن أعمل كملاك يسجل كل ما يفعله رجل ما.. اختر لي رجلا يا رب شريطة أن يكون غنيا.. سأجلس فوق كتفه الأيسر وأسجل كل سيئاته.. ⠀ أريد أن أذهب معه إلى الفنادق الفاخرة وأكتب في سجله: إنه يضاجع امرأة بيضاء شعرها أسود وعيناها عسليتان وجسدها لين مثل الإسفنج ولديها كومة من الأطفال الجوعى يلعبون في حي شعبي ريثما تعود إليهم بالطعام ⠀ أريد أن أذهب معه إلى حانة.. أنا لا أشرب الخمر يا الله فنحن الفقراء نسكر من مشاكلنا لكني أريد أن أعرف كيف يسكر الأغنياء؟ ⠀ كثيرا ما قلمت أظافري فلماذا لا تجربني في تقليم أظافر الشمس.. ⠀ لقد طالت يا الله لدرجة أنها تغرسها في رؤوس العمال الذين يعملون في المصانع البعيدة.. العامل من هؤلاء يعود إلى بيته برأس متورم بينما أصحاب المصانع يحصون أرباحهم في المكاتب المكيفة.. لقد طردوني يا الله ⠀ وها أنا ذا محمد إبراهيم القليني أربعة وثلاثون عاما متزوج وأعول طفلين وعاطل عن العمل فهل لديك وظيفة لي ؟ ⠀
2021-07-14 10:59:17
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4647
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1026