Мертвих не зігріють куртки... (Свой же перевод своего же стиха)

Котик Бегемотик

Мертвих не зігріють куртки, не зігріють теплії слова. Вони померли, їм цього достатньо, не гай дрогоцінний час дарма. Не втішиш їх, не намагайся. Сльоза давно завмерла на щоці. Об стіну ти не розбивайся, якщо мрець не дає тепла твоїй руці. Вони померли, їм цього достатньо, а домовини холод зараз кращий друг. Із грудей сердце в них вийнято, тому й не бачуть теплоти навкруг, бо в мертвих й очі заскляніли. Вогонь – лиш чудо розведе. Якщо штовхнуть – зла не тримай, вони сліпії, і часто лиш дорога їх веде. Ти не дивись на них сердито, їм і без тебе хмурий світ. Ти, краще, не чіпай їх лихом, щоб сморід з домовини не навлік. І з роботами їх не плутай! Вони так схожі, але й різні так. Роботи не жили і не будуть, а мертві просто в битві потерпіли крах. Вони померли і ніщо не допоможе: ні некромант, ні некрономікон... Останній бій в їх серці сховав Боже, без страху і загинули у ньом. Але, можливо, час їх і врятує, з роками різна стихне біль... Вони воскеснуть, спокій їх готує, і знов з азартом ринуть в бій! Всім нам буває треба передишка. Одні в запій підуть, а інші не зап'ють... А деякі, і змучані, й безсилі, тихенько, десь там у кутку, помруть... І лиш тоді настане довгожданна та перерва, бо сил вже не залишиться на шлях. Вони померли, їм цього достатньо, але продовжують нести свій хрест на змучаних плечах.

2021-02-10 15:44:34

2

0

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

11057

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2832