" Про що ж писати? " На цій сторінці я хочу показати всю себе , такою як , мені здається,я себе бачу, зсередини голови і душі. Іноді писатиму вірші, іноді прозу, іноді роздуми. Все змінюєть під впливом часу: думки , події. Саме такі собі висновки з цих подій , думок, я хочу тут публікувати. Вірю , що це все комусь западе до душі, вірю, що комусь допоможе.

Казка про любов Була собі дівчина і життя її було цілком звичайним: люблячі батьки,  гарні стосунки у школі... Здавалось, все ідеально, хтось і мріяти про таке не міг, а Вона мала, дивно..... У класі Вона подобалась одному хлопцеві. -Привіт. ... -Привіт, це кому? - Це тобі... За тим слідувало мовчання... Перший подарунок, то була м’яка іграшка, такі цуценятка, коли їх розтягуєш вони казали «я тебе люблю» , це було дуже приємно. .....дивно , неочікувано.. На її день народження дарував їй ніжні, невинні, чарівні крокуси (хоча в ту пору року вони не цвіли). Тоді Вона ні про що не думала,  ні про жервти, ні про відповідь, тільки про гарний подарунок. А дарма. ... Вона не думала всерйоз про ці почуття, не думала над тим, хто Він для неї. Вона думала, що так має бути, такий  порядок речей. Це сталось так швидко. Він сказав що від’їздить закордон. І поїхав. Роки минали. Крокусів серед зими вже не було...  Відстань брала своє, вони перестали спілкуватись. Вона не розуміла чому, адже до від’їзду було все добре. Через рідних у місті передав подарунок. Вона зраділа, не могла вже дочекатися зустрічі, особисто. Вона думала, що щаслива, що все добре, що все так як має бути. Минув ще рік. Дівчина хворіла на застуду. Температура не відпускала її ,та вдалося заснути. Раптом дзвінок у двері. Мама пішла відчинити. - Хто це? Хто прийшов? - Це Він... Дівчина підхопилася, побігла одягатись. Температура піднімалась, поки шукала речі, вона марила. - Чого ти приїхав ? - До тебе. - Чого  не попередив? - Я хотів сюрпризом. ... - Я не розумію таких сюрпризів! Я хворію, а ти отак береш і приїздиш?! - Я хотів сюрпризом..... - Я це вже чула . Йди звідси... - Що? - Йди звідси! - Може  сходимо кудись? - Ні! Я ж ледь на ногах стою! - Тоді ось гроші сходиш сама. - Забери гроші і йди. Мені погано... Він ще кілька разів  підносив гроші до її рук, Вона відмовляла раз за разом. Він пішов. Минув ще рік. У мережі вона вибачалась за те що сказала, він сказав що не ображається.  Та минув ще рік, а вони  не спілкувались. То була всього лиш казка... Казка про любов...