Руни

Валерія Дмитренко

Руни заплутали сенс. Ножиці не ріжуть полотна. Я не поливаю квіти, Він чекає біля вікна. Вітер співає сумні пісні. Надворі сонячно. Діти вже давно не грають у дворі. Не буде більше весни. Руни викрили думки Заплутались квіти у волоссі. Життя-рулетка каже , що я перемогла. Незнати чого чекати . Цікаво.

2018-08-30 08:46:27

Інші вірші поета

Світло Серце Я...Ім'я...

Інші поети

Ail

@ail_bookworm

Марічка Корень

@marichka_koren

MARI

@marsikitsme

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

109

9471

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1816