Серце
Валерія Дмитренко
І ось ти простягаєш руку . Тобі протистоїть вітер. Рука вже дубіє від холоду,  Але ти цього не відчуваєш Ти так прагнеш фінішу... І ось минаєш бар’єр за бар’єром, Відчиняєш усі двері Остання перешкода.. Вона ж і найбільша.... Але ти дійшов до кінця! Знайшов, доторкнувся до нього, Тепер  Це твоє і ти його єдиний власник.. Забирай усе, без залишку, Забирай. Моє. Серце .
2018-08-23 09:31:11
4
0
Інші вірші поета
Руни Світло Я...Ім'я...
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3189
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2610