Книги
Всі
Вірші
Всі
Тіні навпроти
Безсумніву світ цей уже не змінити,
Хіба що у снах, якщо будемо жити.
Це наче дива, якщо вийде зробити,
Велика напруга, яку важко пробити.
Та неможливо все приховати,
Мусиш порвати чи щось розказати.
Не легко писати та страшно тримати,
Не можеш, то мусиш усе пам'ятати.
Хто я - ніхто
І у світі не має.
У дзеркалі знову
Хтось слід замітає.
Тебе не цінують,
Керують щодня,
Хоч матимеш право -
Несе течія.
Для них це вже звично
Тебе опускати.
Не стримаєш сльози,
Можливо тікати?
Не вистачає тієї хвилини
Залишитись сам із собою від нині.
Просто лежати й дивитись кудись
У пошуках місця, де будеш колись.
Якби кожен сказав щось своє,
Якусь особисту темницю,
Люди би знали правду в житті,
Вбили б ту хитру лисицю.
Та людство боїться незнаного страху,
Що правда ця буде гірка.
Саме тому тут панує незграбство,
Топить ті шанси ріка.
Не дивися на нього,
А будь ти собою.
Живи як ти любиш,
Дивись за собою.
Всі ми ще не ідеал
І далеко до цього.
Ми краплинки доща
І тікаєм від нього.
Ми частинка ріки,
Що несе за собою
Цілі ями й пастки
І нас із тобою.
Відкрий свої очі,
Дивись в небеса.
Просто помрій..
Ти завжди права!
3
0
346
