Мій корабель потрапив під шторм

Мій корабель потрапив під шторм Де ти друже мій милий? Чи напинаєш ти сильні вітрила, І несешся до мене по хвилях? Чи і сам у момент цей жахливий один ти? Мій корабель потрапив під шторм І тепер мене доля чекає жахлива Зникну морі, в блакиті втону В надії на твої крила Де ти друже мій милий? Чи напнув ти свої вітрила, чи несуть тебе хвилі жахливі до бортів моїх? Мій корабель потрапив під шторм Де ти спасіння ненасне моє? Чи ховає туман цей мінливий, мою гибель від твоїх очей? Я чекаю, вже скоро світає і надіюсь побачу я, ніс корабля, що душу мою поривавсь рятувати? Мій корабель потрапив під шторм Вже бажаю я не бажати хай світанок підніме серпанок Ночі холодної, лапи збере.. І нарешті я бачу, похилу, бачу спину твого корабля Ти світанку привітно всміхнувся, а мене тут не наче й нема. Мій корабель попав під шторм Слів розради для мене немає Знай мій друже, погибель моя Не ось ця блакитна земля, а байдужість твоя Бо волів би я знати.. Щоб умерти без цього знаня...

2020-05-29 15:09:05

Інші вірші поета

Мій квіт, вже мертвої землі.... Під холодом гарячих почуттів

Інші поети

Анастасия Гавриленко

@gavrnasty

Cara Ebon

@caraebon

Dianaaa

@Divadi

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

14249

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1862