Мій корабель потрапив під шторм

Мій корабель потрапив під шторм Де ти друже мій милий? Чи напинаєш ти сильні вітрила, І несешся до мене по хвилях? Чи і сам у момент цей жахливий один ти? Мій корабель потрапив під шторм І тепер мене доля чекає жахлива Зникну морі, в блакиті втону В надії на твої крила Де ти друже мій милий? Чи напнув ти свої вітрила, чи несуть тебе хвилі жахливі до бортів моїх? Мій корабель потрапив під шторм Де ти спасіння ненасне моє? Чи ховає туман цей мінливий, мою гибель від твоїх очей? Я чекаю, вже скоро світає і надіюсь побачу я, ніс корабля, що душу мою поривавсь рятувати? Мій корабель потрапив під шторм Вже бажаю я не бажати хай світанок підніме серпанок Ночі холодної, лапи збере.. І нарешті я бачу, похилу, бачу спину твого корабля Ти світанку привітно всміхнувся, а мене тут не наче й нема. Мій корабель попав під шторм Слів розради для мене немає Знай мій друже, погибель моя Не ось ця блакитна земля, а байдужість твоя Бо волів би я знати.. Щоб умерти без цього знаня...

2020-05-29 15:09:05

6

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

5

11210

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

104

8

12182