Під холодом гарячих почуттів

Ти відчуваєш плин моїх годин?! Ще молода, але уже згораю моментом щастя, знищеним, одним цілую світ й за хвилю пропадаю.. Ти допиваєш цей гіркий полин, моя душа поволі замерзає, залишилось ще декілька хвилин, упадок волі й серце застигає... Під холодом гарячих почуттів, хто переміг вже значення немає, під холодом очей твоїх палких душа спокою більше не пізнає... Байдужість й пристрасть, То, моє буття... Ось, що ганяє кров у жилах. Байдужість й пристрасть, Моє забуття.... І душить жар в коротких чистих хвилях. Під холодом гарячих почуттів, Все втрачено.... під холодом очей твоїх палких пробачено....

2020-05-26 22:06:18

Інші вірші поета

Мій квіт, вже мертвої землі.... Мій корабель потрапив під шторм

Інші поети

Black Hole

@Black_Hole

Victoria Shepherd

@VictoriaShepherd

Andrii Katiuzhynskyi

@Katiuzhynskyi_Andrii

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2895

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5773