Мій квіт, вже мертвої землі....
залишимось незнайомими
Ти подруга моя, Й твоя кваплива мова для мого серця вранішня весна, покою тихого промова твоя хода... Моє натхнення й мій упадок, благословіння із небес, душі моїй, п'янка розрада, цілунок ангелів з небес. Ти абсолютна протилежність моїй, вже пасмурній зимі, життя моє, мов знов воскресло в щоденнім погляді твоїм... Моя опоро, знай, без тебе, хай світ летить під три чорти!!! Ти промінь світла в чорнім небі І квіт вже мертвої землі... Як була поруч в час смеркання, в час мого зльоту і падінь, Так будь зі мною й в час світання в кінці цих безіменних днів... О.Він. присвячую
2020-05-25 20:47:40
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
залишимось незнайомими
велике дякую,за допомогу і добре слово))
Відповісти
2020-05-25 21:19:49
Подобається
Інші вірші поета
Мій корабель потрапив під шторм Під холодом гарячих почуттів
Інші поети
Masha Debil
@Debilmasha
Rose Chi_94
@aeri_chichi
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5596
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1605