Мій квіт, вже мертвої землі....
залишимось незнайомими
Ти подруга моя, Й твоя кваплива мова для мого серця вранішня весна, покою тихого промова твоя хода... Моє натхнення й мій упадок, благословіння із небес, душі моїй, п'янка розрада, цілунок ангелів з небес. Ти абсолютна протилежність моїй, вже пасмурній зимі, життя моє, мов знов воскресло в щоденнім погляді твоїм... Моя опоро, знай, без тебе, хай світ летить під три чорти!!! Ти промінь світла в чорнім небі І квіт вже мертвої землі... Як була поруч в час смеркання, в час мого зльоту і падінь, Так будь зі мною й в час світання в кінці цих безіменних днів... О.Він. присвячую
2020-05-25 20:47:40
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
залишимось незнайомими
велике дякую,за допомогу і добре слово))
Відповісти
2020-05-25 21:19:49
Подобається
Інші вірші поета
Мій корабель потрапив під шторм Під холодом гарячих почуттів
Інші поети
step
@step
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15725
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2436