ностальгія
я не хочу жити в бігах також не хочу як на ножах мені б трохи миру і тепла і зацвіте моя весна но бурі надто гучні в степах вони осідають на моїх плечах якщо й думав шо це мине жаль, но воно все більше гниє я ще помню був в мене друг щоліта разом, сміх лунав навкруг та дорога вмить закрилась мені лишила його самого десь у дворі хоч час крізь пальці стікав все ще хочу щоб він знав я про тебе не забуваю братішка попри те шо між нами інтрижка я скоро вернусь додому і ми разом, погуляєм по рідному району ти просто трохи зачекай, не втрачяй надію колись можливо я ще в щастя повірю 28.5.2026
2026-07-08 09:38:00
0
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9588
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2741