утекти за невідомим
☆☆☆ зсередини зжерають душевні розлади, стараюсь спалити всі ті спогади. покинути дім я не боюсь, хоч вже ніколи не вернусь. ходім зі мною у глибини заздрістного світу, скоріш, не дочекаючись нового кривавого цвіту. якщо захочеш ти зостатись, нема мені куди діватись, поїду я туди сама, де таємниць густа пітьма. про тебе спогад збережу, а усі решта — прожену. подамся геть без зайвих слів, як зграя голодних, бродячих псів. ☆☆☆ 01.11.24
2024-11-02 09:30:34
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2007
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1491