رسالة 1 لم يتم الرد عليها
B bk
Hello, it is me again. I want to tell you something important. I love you, but I know that this is not enough for your heart. I am sorry, but I cannot do it again. I have longed and cried a lot. In the end, I am just a weak girl. I don’t know. I have loved you. Another or you have someone who loves you besides me. I know that I am just an ugly flaw on your way. I am alone and feel pain. I have no friend other than loneliness. The meeting, my heart suite, with my love of withered flower مرحبا ، هذا أنا مرة أخرى. أريد أن أخبرك بشيء مهم. أنا أحبك ، لكنني أعلم أن هذا لا يكفي لقلبك. أنا آسف ، لكن لا يمكنني فعل ذلك مرة أخرى. لقد اشتقت وبكيت كثيرا. في النهاية ، أنا مجرد فتاة ضعيفة. انا لا اعرف. لقد أحببتك. شخص آخر أو لديك شخص يحبك بجانبي. أعلم أنني مجرد عيب قبيح في طريقك. أنا وحدي وأشعر بالألم. ليس لدي صديق غير الوحدة. اللقاء ، جناح قلبي ، مع حبي للزهور الذابلة
2021-01-07 16:27:03
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Vee
"with my love of whithered flower"
Відповісти
2021-01-08 06:45:17
1
Інші вірші поета
لا اعرف التعريف لزهرة الموت ban يوما ما يا ابي! الانسان الذي يكسر القلب
Інші поети
Emily
@Amaliya_
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2723
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1127