На асфальті

Богдан Кухта

Він писав на асфальті Кольоровою крейдою Слова, виводив веселкові символи волі Колами. На кінчиках пальців Виступала кров, А він Знову і знов Повторяв вже написані. Літери. ... ________________ Переказ на картку відкриває вам можливість читати повну версію моїх віршів, а ще отримати бонус) 4441 1144 2483 1947 –моно 4149 4991 1357 5813 - приват #poetry, #Поезія

2021-04-09 21:38:10

Інші вірші поета

Мукулатура Крапля крові ... Спробуй ще... А все-таки...

Інші поети

Lou

@TomatoSoup

Abhijit Sarkar

@abhijit_sarkar

RyleeSisco

@RyleeSisco

Схожі вірші

Всі

Дівчинко

Ай

Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.

103

4210

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11353