Написав два
Написав два слова - Затер три речення. Про що піде мова, Якщо чай охолов ще з вечора? Незавершені справи Падають на мене горою, Порахую до ста, Може, щось й зметикую. Помив обличчя холодною водою, Кава на плитці втекла, Потекла в невідомість рікою. Її терпіння вичерпано, як і моє. Я сам себе питаю: "Ну хто тут є, ...Хто є??" Витираю розводи? Що чорні, як смола. Затираю три речення, Щоб написати два. Радію, що шоколад Ще досі не зацвів. У ньому мало барв, Багато кольорів. Наркотики в крові: Бобові й кофеїн. Сідаю до роботи, Не вживши Клофелін. Слава "Дарниці" За усі пігулки, Мікстури та чаї. Нас усіх вилікують, Але чи були ми живі, Чи були ми живі? Митці мають давати поштовх, Але я хочу бити. Піду вчергове зроблю щось попити. Пити чи не пити?!- Чергове питання. Письменники мають писати, Але чи це мають бути Листи про кохання? 13.02.2022 © Богдан Кухта
2022-02-13 17:19:57
0
0
Схожі вірші
Всі
She
She holds a mystery in her eyes. She has a secret in her heart. She is as fierce as a lion. She is the Queen of her own world she lives in. She is strong as a tiger. She is brave as a warrior. She fights for all. She has an enthusiastic spirit. She asks questions. But She answers a lot more questions Than she asks. And She leads like a true hero. She is The wind of change or the Mistral that cuts through the clouds and Brings freshness and change all around. She has a charisma of her own. She is beautiful. She has the power to educate everyone around. She dedicates herself to the most. She guides her children to a better path. She has many faces, Vivid hues, Different attitudes towards different people, Many moods. But The storm in her heart rages as powerfully as it had been raging since the beginning. The fire burns inside her with the same intensity throughout. She is a Woman. She is an all-rounder. DEDICATED TO ALL WOMEN OUT THERE. HAPPY WOMEN'S DAY. #TSA2020 #8thMarch #HappyWomensDay #BestDay #Women #Feminist ************************
44
25
4047
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3192