Написав два
Написав два слова - Затер три речення. Про що піде мова, Якщо чай охолов ще з вечора? Незавершені справи Падають на мене горою, Порахую до ста, Може, щось й зметикую. Помив обличчя холодною водою, Кава на плитці втекла, Потекла в невідомість рікою. Її терпіння вичерпано, як і моє. Я сам себе питаю: "Ну хто тут є, ...Хто є??" Витираю розводи? Що чорні, як смола. Затираю три речення, Щоб написати два. Радію, що шоколад Ще досі не зацвів. У ньому мало барв, Багато кольорів. Наркотики в крові: Бобові й кофеїн. Сідаю до роботи, Не вживши Клофелін. Слава "Дарниці" За усі пігулки, Мікстури та чаї. Нас усіх вилікують, Але чи були ми живі, Чи були ми живі? Митці мають давати поштовх, Але я хочу бити. Піду вчергове зроблю щось попити. Пити чи не пити?!- Чергове питання. Письменники мають писати, Але чи це мають бути Листи про кохання? 13.02.2022 © Богдан Кухта
2022-02-13 17:19:57
0
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5436
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2822