Напиши мені вірш

Богдан Кухта

Напиши мені вірш І повір, Вийде в тебе не гірше. Ну і що, Що для інших Немають ціни Ці слова?! Може, хтось знає краще Й критикує зумисно, Бо теорія мертва, А поезія - Слава Богу жива. Пригадай заповіти Прадавніх пророків. Молитви заримовані Вже прожили віка: Карбувалися кров'ю, Закалялися потом, А що потім? - питаю. Головне, що є ти І є я. Це кохання важливе, Хоч є безліч історій, як ця. Всі по-своєму різні, Хоч усе це траплялось не з нами. Із книжок дізнавались чужі імена. Їм казали: "Не так", А вони все уперто стирали. Все стерпіли удвох І дійшли до кінця, Хоча вічність ніколи , Ніколи, ні-ко-ли, Почуй, не зникає. © Богдан Кухта 28.06.2020

2020-08-10 06:05:00

Інші вірші поета

Крапля крові 2020-ий Мукулатура Мені казали

Інші поети

Bint __Abdoolrahman

@bint_abdoolrahman

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Marta_Zeppelin

@Marta_Zeppelin

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2211

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5744