Перша любов
Богдан Кухта
Перша любов п'є чай з ностальгією, Згадує доторки та слова. Знову відчула себе повією, Кому потрібні її "почуття"? Солодкі цілунки, змиті у душі, Лежать горілиць в калюжі на дні. Червоні плями. Вигуки: "Мушу!". Мусила стерпіти біль в животі. Яка там романтика? Троянди колючі Лізуть у очі, Шипами в зіниці. Я ж підглядаю, Хоча сам не знаю, Хто та дівчина В кухонному склі. Їй обіцяли, що стане коханою, Стала колишньою, як і мої Перші симпатії, вірші... Все стануло, як сніг Коло ніг на весні. © Богдан Кухта 20.06.2020
2020-08-10 17:11:37
2
0
Інші вірші поета
... Спробуй ще... 30 років Коріння РОбота робОта
Інші поети
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
jxsx_ kxlsxw
@jxsx_kxlsxw
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4071
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5316