РОбота робОта
РОбота робОта Монотонно красива, Непотрібна турбота, Точні рухи, От і усе. Сталевий корпус, В’язка дротів – Це все, що ти хотів? Зразкова істота, Живеш, як усі, Але ж… Є ж щось у душі? Можливо, пісні? Можливо, вірші? Усі слова недолугі На нашій землі. Не здатні сказати Того, що в тобі, Бо ж РОбота робОта Монотонно красива, Непотрібна турбота, Точні рухи, От і все. © Богдан Кухта 2020
2020-12-11 17:47:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2776
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2162