РОбота робОта
РОбота робОта Монотонно красива, Непотрібна турбота, Точні рухи, От і усе. Сталевий корпус, В’язка дротів – Це все, що ти хотів? Зразкова істота, Живеш, як усі, Але ж… Є ж щось у душі? Можливо, пісні? Можливо, вірші? Усі слова недолугі На нашій землі. Не здатні сказати Того, що в тобі, Бо ж РОбота робОта Монотонно красива, Непотрібна турбота, Точні рухи, От і все. © Богдан Кухта 2020
2020-12-11 17:47:54
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13424
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2138