Вірші
чому так складно?
і я не там, і ти не тут –
побудував нам Всесвіт
оманливий, не той маршрут,
наш шлях – суцільна безвість.
я не здаюся, бо люблю,
і ти не здашся, хоча можеш.
нема образ, нема жалю,
немає сліз – не дай нам боже.
що там, на іншій стороні?
нарізно бути? свята ніжність?
кому відомо? не мені.
і не тобі – в цьому трагічність.
та ми продовжуємо бій:
невіглас-Всесвіт нам програє.
хоч не обіцяний, а мій,
ти мій! і ад, і світ, і рай.
0
0
143
про наболіле
мій світ: в ньому горять ліси,
серця палають, і в вогні ті душі,
які не знають більшої краси,
аніж на трасах райдужні калюжі.
господарі сидять в домах без вікон,
усюди скло, розірвані альбоми.
в моєму світі сонце плаче тихо.
єдина мрія - повернутися додому.
мій світ давно не пам'ятає млості.
він весь тремтить і стиснувся від болю.
в мій світ ніхто не завітає в гості.
мій світ розлука пестить та неволить.
розлучення, але нема весіль.
і в кут затиснули всі прагнення і цілі.
немає більшого, ніж світу мого біль.
він невгамовний, гострий, божевільний.
на все це не зважаю, я люблю
свій світ, глибокий і болючий.
його я берегтиму без жалю
про втрачене. нехай це інших мучить.
3
0
166
