про наболіле
мій світ: в ньому горять ліси, серця палають, і в вогні ті душі, які не знають більшої краси, аніж на трасах райдужні калюжі. господарі сидять в домах без вікон, усюди скло, розірвані альбоми. в моєму світі сонце плаче тихо. єдина мрія - повернутися додому. мій світ давно не пам'ятає млості. він весь тремтить і стиснувся від болю. в мій світ ніхто не завітає в гості. мій світ розлука пестить та неволить. розлучення, але нема весіль. і в кут затиснули всі прагнення і цілі. немає більшого, ніж світу мого біль. він невгамовний, гострий, божевільний. на все це не зважаю, я люблю свій світ, глибокий і болючий. його я берегтиму без жалю про втрачене. нехай це інших мучить.
2022-10-25 20:12:40
3
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3612
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673