Братка
bubosik
Вогнішча дым заблытаўся ў валасах. Маўчым, але зараз гэта і трэба. Я чую, як б’ецца ўжо сэрца... Ў каласах Гуляюцца промні вячэрняга неба. Бліжэй за цябе толькі водар жытнёвы ў ветры: Яднаючы нас дрэў магутных спакоем Знішчае ён думкі і дзьме на длінным паўметры Між целаў, адданых той волі без зброі. Хай ведаюць жа, як побач мы моўчкі гаворым, Ці громка смяемся, ці прагнем любові... Хвілінку яшчэ, пачакай, там дзень будзе новы... Палае заход Пад ластавак усклікі На родненькай мове.
2020-06-28 11:05:10
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
bubosik
@Uina Ku 😉
Відповісти
2020-06-28 11:20:34
1
bubosik
прыемна)
Відповісти
2020-06-28 13:27:32
Подобається
bubosik
дзякуй)
Відповісти
2020-08-02 07:08:16
Подобається
Інші вірші поета
Хвалі Растворяйся в себе
Інші поети
kamilionus_
@kamilionus_
Jasmine
@JasmineSalvatore
Lucy
@kayla_deyvis
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8291
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2820