Братка
bubosik
Вогнішча дым заблытаўся ў валасах. Маўчым, але зараз гэта і трэба. Я чую, як б’ецца ўжо сэрца... Ў каласах Гуляюцца промні вячэрняга неба. Бліжэй за цябе толькі водар жытнёвы ў ветры: Яднаючы нас дрэў магутных спакоем Знішчае ён думкі і дзьме на длінным паўметры Між целаў, адданых той волі без зброі. Хай ведаюць жа, як побач мы моўчкі гаворым, Ці громка смяемся, ці прагнем любові... Хвілінку яшчэ, пачакай, там дзень будзе новы... Палае заход Пад ластавак усклікі На родненькай мове.
2020-06-28 11:05:10
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
bubosik
@Uina Ku 😉
Відповісти
2020-06-28 11:20:34
1
bubosik
прыемна)
Відповісти
2020-06-28 13:27:32
Подобається
bubosik
дзякуй)
Відповісти
2020-08-02 07:08:16
Подобається
Інші вірші поета
Хвалі Растворяйся в себе
Інші поети
Mary
@Marin_98
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5662
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3869