Растворяйся в себе

bubosik

Страницы пахнут стишками, Стишки — душа души. Закаты ловишь глазами, А жизнь уходит в тиши. Ты ловишь каждую нитку — Миг, из кучи других. Рисуешь свою открытку — Вклад в судьбы чужих. Хочешь покоя, не так ли? В розовой дымке зари Тонуть, без моря, без страсти, Без сбоку сидящих жюри. Нужно дышать без трубки, Нюхать цветы просто так. Люди по-своему хру́пки, Но делают первый шаг. Делают, чтобы услышать Приливы покоя внутри. Стишки всё дышат и дышат, Ты заново тоже вдохни...

2019-05-27 16:42:18

15

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

bubosik

@Maksim да...я немножко пропала)

Відповісти

2019-05-27 17:24:53

Подобається

Maksim

😊 рад что ты вернулась)

Відповісти

2019-05-27 17:46:50

1

bubosik

@Кай спасибо)

Відповісти

2019-07-10 08:05:01

Подобається

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2202

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2453