Растворяйся в себе
Страницы пахнут стишками, Стишки — душа души. Закаты ловишь глазами, А жизнь уходит в тиши. Ты ловишь каждую нитку — Миг, из кучи других. Рисуешь свою открытку — Вклад в судьбы чужих. Хочешь покоя, не так ли? В розовой дымке зари Тонуть, без моря, без страсти, Без сбоку сидящих жюри. Нужно дышать без трубки, Нюхать цветы просто так. Люди по-своему хру́пки, Но делают первый шаг. Делают, чтобы услышать Приливы покоя внутри. Стишки всё дышат и дышат, Ты заново тоже вдохни...
2019-05-27 16:42:18
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
bubosik
@Maksim да...я немножко пропала)
Відповісти
2019-05-27 17:24:53
Подобається
Maksim
😊 рад что ты вернулась)
Відповісти
2019-05-27 17:46:50
1
bubosik
@Кай спасибо)
Відповісти
2019-07-10 08:05:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4690
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13215