Без Сонця 23 січня 2015 року
Білії хмари у небі кружляють, Жовте сонце вони затуляють. Без темноти ми будемо жити. Як рано вранці нам не тужити? Знаємо тільки, без нього все сиве. Все на долині без того проміння. І без того тепла... Як "ура" всім нам закричати? Чи нам треба всім помовчати? Тепле проміння вийде у день. Хай буде сонце у наших дітей! Ми його втратили і повернули Та наші діти все це забули. Це затемнення на пару годин, Та без сонця вони як довгі роки. Я все кажу, бо сам бачив це. Я знав що буде, ото й усе.
2018-11-16 13:03:53
7
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3919
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4047