Без Сонця 23 січня 2015 року
Сніданок з Едемом
Білії хмари у небі кружляють, Жовте сонце вони затуляють. Без темноти ми будемо жити. Як рано вранці нам не тужити? Знаємо тільки, без нього все сиве. Все на долині без того проміння. І без того тепла... Як "ура" всім нам закричати? Чи нам треба всім помовчати? Тепле проміння вийде у день. Хай буде сонце у наших дітей! Ми його втратили і повернули Та наші діти все це забули. Це затемнення на пару годин, Та без сонця вони як довгі роки. Я все кажу, бо сам бачив це. Я знав що буде, ото й усе.
2018-11-16 13:03:53
7
0
Інші вірші поета
Чорний ворон на могилі плаче Давним давно і по нині Конверси THE END
Інші поети
Deepak Singh Solanki
@DSinghSolanki
Nika_Antonni
@Nika_Antonni
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1358
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1909