Один поцілунок
Сніданок з Едемом
Я, знаю що бішу тебе необдуманими діями, Ти тушиш сигарету об моє серце, Я надіюсь що садизм дозволить тобі зцілитись, Уявляю в голові сімейне дерево перед смертю, Вперше в житті хочеться помолитися. Є Я Тайлер Дерден, Ти зняла нарешті дреди, тепер моє волосся довше чим я міг уявити, Перестав доглядати за собою, вся увага де би взяти квіти Достойні тебе, таких немає в світі. Я виграв блять в казино, Хто б міг в таке повірити, Точно не ти, завтрашній день допоможе в твоє тіло поринутись. Емоційні гойдалки, нудить від каруселі Я вдячний системі за збіг обставин, які познайомили з нею. Один поцілунок - я на апогеї людської еволюції, Тепер я більше зрозумів Ніцше та ці божевільні ідеї, Я вкрав вогонь та чомусь не став Прометеєм.
2024-04-24 12:19:11
1
0
Інші вірші поета
Єва Дядько. Козаки 16 грудня 2014 року Прикраса
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3390
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12122