Давним давно і по нині
Зачекались вірш на солов'їній мові? Нужбо про патріотизм, а ви готові? В нашій країні є велика біда. Яка? Хто сі зможе зупинити бика? Це бик, котрий бачить лише червоне. Кров, страждання.., розумієте, панове? Я ж тут бо живий й понині, Родився й ріс у пилині. Та став я на доріжку кволу, Й уклонив голівоньку додолу. Балвохвалство закінчилось, А вонтпити нема чого. Рок назад моє сердце билось, А в моїх жилах бігла кров. Та настигла мне фатига, Як і націю мою. За що солдат убив родину? Де совість ся і відповідь чому? І син у авви також питав, І брат його, його сестра. А у батька був прямий наказ Який порушувать нельзя. Аще війни ще не було, Вечеря, всі вже за столом І моляться том Богу, бо Він подарив сім'ю, дітей й любов. Та шафунок треба ісполнять, Що ж це за світ, вашу ж мать!
2020-02-01 20:36:06
6
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4096
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2523