Давним давно і по нині
Зачекались вірш на солов'їній мові? Нужбо про патріотизм, а ви готові? В нашій країні є велика біда. Яка? Хто сі зможе зупинити бика? Це бик, котрий бачить лише червоне. Кров, страждання.., розумієте, панове? Я ж тут бо живий й понині, Родився й ріс у пилині. Та став я на доріжку кволу, Й уклонив голівоньку додолу. Балвохвалство закінчилось, А вонтпити нема чого. Рок назад моє сердце билось, А в моїх жилах бігла кров. Та настигла мне фатига, Як і націю мою. За що солдат убив родину? Де совість ся і відповідь чому? І син у авви також питав, І брат його, його сестра. А у батька був прямий наказ Який порушувать нельзя. Аще війни ще не було, Вечеря, всі вже за столом І моляться том Богу, бо Він подарив сім'ю, дітей й любов. Та шафунок треба ісполнять, Що ж це за світ, вашу ж мать!
2020-02-01 20:36:06
6
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5107
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2604