Космос
Важко дивитись зранку в календар Мій сьогоднішній день наче був уже вчора Очі наповнені сльозами, блищать як кристали Колись відчуття що до неба дістану, Зараз розумію що там задихався б. Мене вчили склонятися та я сперечався. Здавалося світ побудований запросто Більшість в океані були б зарослями, Одиниці їдять зарослі. Я би ліг у сотню лікарень, Всюди кажуть одне й те саме, Мене це дістало, Костуха по заду. Відносно недавно я збагнув що хочу бути камнем, Але для цього треба відмовитися від безкоштовної кави. Запросто - вона всерівно кал! Існування у вакуумі без інших розумних істот — Це як не мати вибору у кавʼярні. Я теж можу випити американо, але хочу більшого, Невже це неправильно? Соціум не буде оправданий Дякую мамі і татові за те що допомогли мені розірвати всі типові патерни! Інколи існування - каторга, А сни справжні фатуми. Чому на столі частіше coca-cola, а наприклад не фанта?! Для ефекту Мандели забагато. Поки схиляюсь тільки до квантового безсмертя, Але, чорт забирай, у скількох із світів я все ще живий? Я однозначно не заслуговую на милосердя, Та чи заслуговуєш на нього ти?
2023-10-07 07:30:53
2
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1619
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1574