Дорога до крамниці під мостом
Моє життя лиш страждання і біль Серед сотень дібров і тисячі мрій. Я почав писати без сумління І тепер я українець, і тепер я свій. Раніше мене не знали люди Та в своїх колах я був відомим За вікном уже місяць не лютий А я в фуфайці в крамницю по бруду. Надворі темно до болі в очах, Ліхтар як смолоскип, палає мов сонце. Вже пізно та діти кричать, Все бояться під ліжком монстра. А в цей час я вступив не туди, Підняв ногу і далі в дорогу. Я боюсь в душі пустоти, А ще залишитись голодним. Я забув вам сказати, що бідний Опівночі йду до моста Я забув вам сказати, що мрію Побачити Ісуса Христа. Я хочу йому розказати, Про те що маленька дитина Без світла не може спати, Як я без своєї родини. Я хочу йому показати Наш світ і наше життя, Як помер мій батько і померла мати І хай скаже що це небуття. Я готовий за нього померти Як він помер за всіх нас, Але діло в тім що я не безсмертний І вразливий як плексиглас. Мій світ лиш ідея і план, Мій світ це його задумка. Як можна знущатись з цих дам, Яких підбирають в попупотках. Тепер уявімо себе На місці цього козла Він сидить собі на небі І в ньому безкінечно зла. Він дозволяє самому собі Дивитися в очі тим людям, Які життя віддали на війні, Тих, що поливали брудом. І йому по барабану на них, Він гучно грає на ньому, А комусь ховати рідних, А комусь ховати бездомних. Попільничка лежить на коліні, Моє серце ось-ось загине... Я не сказав головного: понині Сам помирай за самого себе.
2020-05-19 15:50:08
5
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2117
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2268