Without name 3 лютого 2015 року

Сніданок з Едемом

Та пливе кача В синє море. З Дністра в Дніпро- Долгая дорога в нього, Скаржиться воно. Ось пливе вже В Усті нашій, Зв'язаной рікою. Тільки хоче ще Попасти в рай Добра рукою. Бог їй каже: "Ти маленьке"- Ніде жити качці... Та кача вернулось В рай, річка їй- Дунай

2018-12-04 17:22:59

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Сніданок з Едемом

Невже я знайшов людину, яка попри мої дитячі вірші бачить тут суть, яку не можуть угледіти й дорослі?🤩

Відповісти

2018-12-04 18:43:25

Подобається

Інші вірші поета

За моїми підрахунками Від прикрощів пече у грудях Дядько. Темрява 2

Інші поети

Lou

@TomatoSoup

Anna Tykholiz

@westofcoast

Mary marko

@mary_45m

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5826

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5064