Without name 3 лютого 2015 року
Сніданок з Едемом
Та пливе кача В синє море. З Дністра в Дніпро- Долгая дорога в нього, Скаржиться воно. Ось пливе вже В Усті нашій, Зв'язаной рікою. Тільки хоче ще Попасти в рай Добра рукою. Бог їй каже: "Ти маленьке"- Ніде жити качці... Та кача вернулось В рай, річка їй- Дунай
2018-12-04 17:22:59
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сніданок з Едемом
Невже я знайшов людину, яка попри мої дитячі вірші бачить тут суть, яку не можуть угледіти й дорослі?🤩
Відповісти
2018-12-04 18:43:25
Подобається
Інші вірші поета
Where is my weed? Вірші Єва (3) За Небесну Сотню!
Інші поети
Momen ali
@momen_ali
Sp Sp
@sp123
Ava Brown
@avaontiana08
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2696
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5668