Єва 7
Хто б міг подумати Що я не зможу кинути, Що вмію лише кривдити Хто б міг в таке повірити? Хто б міг в таке повірити Що відносини це липа? Вона вірила у них, А я її кривдив. Хто б міг таке подумати Що я не спатиму з тобою більше Ти розбила моє серце Бутилкою від віскі, як так вийшло Невже твої емоції штучні Як до цього дійшло? Я б ніколи не повірив у твою печаль, якби не торкнувся, ти була гарячою як чай. Можливо й не підібрав би до твого серця я ключа, Та ти в ньому назавжди, ти ключова деталь Що повпливала на мене і того ким я став. Того року я не знав про стосунки, знав лише про кристали. Я згадую твої вуста… Опираючись на колишнє, сльози твої - чистий кришталь Смерть могла б вибрати мене на кшталт, Но моє пекло - коли останнім штрихом забирають тебе, на жаль Якби б я лиш повірив в ту печаль Через яку тебе зі мною більш немає. Немає бачити нас разом ніхто! Моя рука стискала твоє горло, Закривались штори, я робив тобі боляче, Називав це уроком, Твою зраду я вважав твоїм останнім кроком Та я блефував пускаючи ніс по білим коридорам. Для тебе морг, для мене - морок Я завдавав тобі багато мороки й клопотів І так й не зрозумів одне: Чому твоє тіло було подібне на місце злочину у стосунках, А без подряпин та синців при смерті? Скажи чи була ти хоча б справжня? Хочу дізнатись в якому знаходжусь стані. Я на автомагістралі, цікаво чи це сьогодні станеться?
2023-11-30 07:32:15
0
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2578
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4892