Єва 7
Хто б міг подумати
Що я не зможу кинути,
Що вмію лише кривдити
Хто б міг в таке повірити?
Хто б міг в таке повірити
Що відносини це липа?
Вона вірила у них,
А я її кривдив.
Хто б міг таке подумати
Що я не спатиму з тобою більше
Ти розбила моє серце
Бутилкою від віскі, як так вийшло
Невже твої емоції штучні
Як до цього дійшло?
Я б ніколи не повірив у твою печаль, якби не торкнувся, ти була гарячою як чай.
Можливо й не підібрав би до твого серця я ключа,
Та ти в ньому назавжди, ти ключова деталь
Що повпливала на мене і того ким я став.
Того року я не знав про стосунки, знав лише про кристали. Я згадую твої вуста…
Опираючись на колишнє, сльози твої - чистий кришталь
Смерть могла б вибрати мене на кшталт,
Но моє пекло - коли останнім штрихом забирають тебе, на жаль
Якби б я лиш повірив в ту печаль
Через яку тебе зі мною більш немає.
Немає бачити нас разом ніхто!
Моя рука стискала твоє горло,
Закривались штори, я робив тобі боляче, Називав це уроком,
Твою зраду я вважав твоїм останнім кроком
Та я блефував пускаючи ніс по білим коридорам.
Для тебе морг, для мене - морок
Я завдавав тобі багато мороки й клопотів
І так й не зрозумів одне:
Чому твоє тіло було подібне на місце злочину у стосунках,
А без подряпин та синців при смерті?
Скажи чи була ти хоча б справжня? Хочу дізнатись в якому знаходжусь стані.
Я на автомагістралі, цікаво чи це сьогодні станеться?
2023-11-30 07:32:15
0
0