Єва 7

Сніданок з Едемом

Хто б міг подумати Що я не зможу кинути, Що вмію лише кривдити Хто б міг в таке повірити? Хто б міг в таке повірити Що відносини це липа? Вона вірила у них, А я її кривдив. Хто б міг таке подумати Що я не спатиму з тобою більше Ти розбила моє серце Бутилкою від віскі, як так вийшло Невже твої емоції штучні Як до цього дійшло? Я б ніколи не повірив у твою печаль, якби не торкнувся, ти була гарячою як чай. Можливо й не підібрав би до твого серця я ключа, Та ти в ньому назавжди, ти ключова деталь Що повпливала на мене і того ким я став. Того року я не знав про стосунки, знав лише про кристали. Я згадую твої вуста… Опираючись на колишнє, сльози твої - чистий кришталь Смерть могла б вибрати мене на кшталт, Но моє пекло - коли останнім штрихом забирають тебе, на жаль Якби б я лиш повірив в ту печаль Через яку тебе зі мною більш немає. Немає бачити нас разом ніхто! Моя рука стискала твоє горло, Закривались штори, я робив тобі боляче, Називав це уроком, Твою зраду я вважав твоїм останнім кроком Та я блефував пускаючи ніс по білим коридорам. Для тебе морг, для мене - морок Я завдавав тобі багато мороки й клопотів І так й не зрозумів одне: Чому твоє тіло було подібне на місце злочину у стосунках, А без подряпин та синців при смерті? Скажи чи була ти хоча б справжня? Хочу дізнатись в якому знаходжусь стані. Я на автомагістралі, цікаво чи це сьогодні станеться?

2023-11-30 07:32:15

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1804

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

2464