Єва 7
Хто б міг подумати Що я не зможу кинути, Що вмію лише кривдити Хто б міг в таке повірити? Хто б міг в таке повірити Що відносини це липа? Вона вірила у них, А я її кривдив. Хто б міг таке подумати Що я не спатиму з тобою більше Ти розбила моє серце Бутилкою від віскі, як так вийшло Невже твої емоції штучні Як до цього дійшло? Я б ніколи не повірив у твою печаль, якби не торкнувся, ти була гарячою як чай. Можливо й не підібрав би до твого серця я ключа, Та ти в ньому назавжди, ти ключова деталь Що повпливала на мене і того ким я став. Того року я не знав про стосунки, знав лише про кристали. Я згадую твої вуста… Опираючись на колишнє, сльози твої - чистий кришталь Смерть могла б вибрати мене на кшталт, Но моє пекло - коли останнім штрихом забирають тебе, на жаль Якби б я лиш повірив в ту печаль Через яку тебе зі мною більш немає. Немає бачити нас разом ніхто! Моя рука стискала твоє горло, Закривались штори, я робив тобі боляче, Називав це уроком, Твою зраду я вважав твоїм останнім кроком Та я блефував пускаючи ніс по білим коридорам. Для тебе морг, для мене - морок Я завдавав тобі багато мороки й клопотів І так й не зрозумів одне: Чому твоє тіло було подібне на місце злочину у стосунках, А без подряпин та синців при смерті? Скажи чи була ти хоча б справжня? Хочу дізнатись в якому знаходжусь стані. Я на автомагістралі, цікаво чи це сьогодні станеться?
2023-11-30 07:32:15
0
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1551
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2451